Навіщо народжують старі 40-річні жінки?

«Чому вирішують народжувати всі ці бабки старше сорока років? Навіщо таке потрібне? Про що вони думають взагалі? У них вже є діти, які виросли, які зрозуміють, що їхні батьки сплять один з одним. Їхні ж друзі засміють. І до першого класу молодшої дитини приведе вже бабуся. Дитині точно буде соромно!

І таку думку транслює зовсім не одна людина. Ось ще один приклад:

«У такому віці вже пізно народжувати ще когось. І я, і мій чоловік народилися у людей у ​​віці, і вони дуже рано померли, їхні онуки навіть не застали бабусю з дідусем. Чоловік на роботу приніс свідоцтво про смерть, коли матері не стало, а йому заявили, що він притяг папір про бабусю. Вважаю, що не можна народжувати у такому віці, це лише псує життя дітям».

Все це дуже неоднозначні погляди. Ці люди начебто цілком щасливі. Вони самі вже стали батьками, своїх дітей люблять, дбають про них. А якби їхні батьки вирішили не народжувати? Виходить, цих людей не було б на світі?

Сталася якось зі мною одна історія

Коли я навчалася у школі, то дружила з однією дівчинкою. Дуже її любила, ось просто найбільше. Вона до нас перевелася лише в одинадцятому класі. Мама народила цю дівчинку в 37, вона була такою ось «старенькою», яка вирішила завести дитину надто пізно. У моєї подружки ще й молодший брат був: його мати взагалі після сорока народила, десь у сорок один рік. Це було зовсім нетипово, всі наші матері народили нас років у двадцять.

Жінка ця була дуже веселою, любила всіх довкола. Красива, добра, терпляча. Найкраща на світі, як на мене. Приголомшлива людина.

Вона проводила час зі своїми дітьми та їхніми друзями, ніколи нікому ні в чому не відмовляла. З нею було справді весело.

Вона влаштовувала для нас різні посиденьки. Наші ж мами після роботи могли лише відпочивати, вони ні на що не мали сил. Дуже контрастно виходило.

І за цю маму дітям має бути соромно? Так Авжеж. Всі їм заздрили, бо їхня мама була найкращою. Нікому б на думку не спало назвати цю жінку старою. Усім було начхати на її вік, вона викликала у людей лише найтепліші почуття.

Коли мені було двадцять, я думала, що сорокарічні жінки вже старі. Зараз я перейшла межу сорокаліття і зрозуміла, якою дурною була тоді.

Це м’яко кажучи. Моя думка була такою від неймовірної наївності, яку я, на щастя, переросла.

Чи не вік визначає, коли краще народжувати дитину, а матеріальний стан жінки. Дитина потребує багато ресурсів. Жінка має заводити його, коли цілком готова.

І всякі всезнайки, які залишають негативні коментарі на цей рахунок, точно нічого не знають про життя. Не доросли ще, щоби когось вчити.

Діти, зрозуміло, все розуміють. Тільки якщо батьки їх люблять, то решта стає зовсім неважливим. Хіба вони відчуватимуть сором за батьків, які дають їм все найкраще?

Вік – це лише цифра. Жінка після сорока може виглядати зовсім юною, бути життєрадісною та активною, наче дівчисько молоденьке. А деякі й у двадцять років уже на стародавніх старих схожі і поводяться відповідно, ніби давно мертві всередині.

Головне, щоб завагітніти змогла. А вже виховати точно якось зуміє, досвід і вік тільки на допомогу будуть.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.